Осінній вальс …

Можливо  йду  до  тебе  я  в  останній  раз,
Можливо  вже  в  останнє  я  тебе  побачу,
Скажи  що  відчуваєш  в  цю  хвилину  зараз,
Скажи  тому  що  вже  тебе  я  не  побачу  -  не  пробачу.

Не  бійся  ти  зізнатися  самій  собі,
Нехай  же  почуття  мої-твої  не  до  кінця  взаємні,
Для  тебе  буде  значно  легше  на  душі,
І  зникнуть  всі  сумління  потаємні  ...

Скажи  мені  і  опиши  своє  життя,
Про  що  ти  мрієш  зараз  і  в  дитинстві,
Скажи  мені,  будь-ласка,  “Я  твоя”
Як  немовля,  що  бачить  у  руках  гостинці.

Давай  домовимось  щоб  без  вагань,
На  клаптику  паперу  кольоровой  ручкой,
Без  всяких  від  говірок  й  зневажань,
Напишемо,  що  ж  справді  за  сорочкой  ...

Ми  танцювали  в  дощ  осінній  вальс,
І  нам  було  начхати  хто  нас  бачить,
Я  йду  до  тебе  вже  в  останній  раз,
Тебе  уже  ніколи  не  побачу  –  не  пробачу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312862
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2012
автор: Віктор Непомнящий