Книгу вічності на людських вустах
пише осінь і плаче птах.
Ти і шлях і ціль ти і слід і дім
і судилось нам щастям бути в нім.
Я пізнаю світ, я зроню сльозу,
ти - щаслива мить у якій живу.
Не втомлюсь від чар, лиш згадаю сміх
ти - немов титан, я ж твій перший гріх.
І пройдуть роки, потьмяніє час
ти лиш будеш в нім як і кожен з нас.
Ось дорога та знов покличе - йди,
в вічних мандрівцях, де вся суть снує.
І можливо там, десь на схилі літ
в горизонтах днів я знайду твій слід.
Ти зустрінеш сон, - проведеш у дім,
але прийде мить я не буду в нім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312806
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2012
автор: Dreaming of You