Не шкодую ні за чим так,друже,
Як за тим ,що юність відлетіла,
Не пройти нам ту дорогу вдруге,
Де любов серця заполонила,
Не вернуть стежину в полі жита,
Де пройти - лиш тісно притиснувшись,
Там ромашки,ще росою вмиті,
Нас вітали,соромливо гнувшись.
Вечори в замріянім садочку,
Де рука в руці і ані слова.
Стукають два серця-молоточка,
Не замінить стук пуста розмова.
Так давно було це,але пам"ять
Зберегла все чітко до дрібниці.
Жаль,були й слова,що душу ранять...
З тої вже не питиму криниці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2012
автор: asaala