Ось так із скрипкою усе життя удвох
Смичок і струни мов чотири нитки
Чотири виміри буття, які дав Бог
Чотири пісні і чотири ритми
З струною «соль» усе і почалось
В руках відчув я шийку гриф і деки
Та не звучало у тій скрипці щось
І я мабуть був десь вже так далеко
А зі струною «ре» я пробудивсь ожив
Бурхливих почуттів завирувало море
І звуків скрипки ніжний перелив
Зламав застій пітьму і навіть горе
Я став здійматись зі струною «ля»
До горизонтів правди і науки
У небутті пропало серце скрипаля
В душі запанували мови звуки
В четвертий вимір зі струною «мі»
Вернулась скрипка в образах і слові
І серце скрипаля, що ожило в мені
Диктує ці рядки рифмові
Такий ось дивний скрипка-інструмент
У когось у руках вона звучала
Хай цю поезію сприйме як комплімент
Оскільки словом у душі так довго грала
(присвячено Ших Г.Б.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312689
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.02.2012
автор: yarek