Люблю тебе до оніміння
як шелест вітру на весні
І як проміння сонця взимку
торкає стан легкий мій.
Люблю тебе до втрати пульсу
і серця збій летить на раз
Тепер тебе не відпущу я
цей час лиш створений для нас
Люблю тебе, без слів кохаю,
не виразити всіх цих почуттів
Від твого погляду я просто тану
і десь лечу у світ блаженних мрій.
Мою любов не виміряти часом
і не об'їхати кілометрами віків
Я вірю, що ми будем разом
Поки вогонь є у свічі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312679
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2012
автор: Анна Беляева