Ось на годиннику опівніч
Дивлюсь у вікно сосіди сплять
І вірно все ж показує той грінвіч
Але душа моя не хоче засинать
І тікають все без зупину стрілки
По ній години той роки летять
Не спів оглянутись як вже п'ятнадцять стрімко
Й одним сюжетом юні роки не наздогнать
Хоча б на день хоча б на час в минуле повернутись
Де було все і дід мороз в думках не згас
У пошуках шукаєм самобутнісьть і в мріях осідлаємо пегас
Життя одне
Успіти все нам не можливо
Є проза скрізь
А далі що а далі диво?
Та ні немає вже такого
Що було в давнину
Людина прагнула до слова
А зараз усі на чужину
Забули слово Тарасове
Забули гімн рідний народ
В нас час вже є свобода слова
Немає лиш людських думок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312673
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 09.02.2012
автор: Микола Кучерявий