А щастя було зовсім близько…

Зима  корону  одягнула.
Морози  владно  в  бій  пішли.
В  думках  надія  промайнула  -  
Наш  літній  спогад  зберегти.

Так,  тільки  спогад  миготливий,
Приємні  зустрічі,  думки...
Цей  вогник  у  очах  щасливий,
Мрії,  ілюзії,  казки...

Забути  біль  і  всі  образи.
Хвилини  гніву  і  журби.
Забуть  лихе  і  зле,  одразу
З  легкою  посмішкою  йти.

А  інша  буде  так  любити,
Як  я,  -  дитина,  не  змогла.
Буде  тобою  тільки  жити,
Смиренна,  тиха  і  проста.

І  хоч  "Прощай"  вуста  сказали.
Клубок  у  горлі  знов  і  знов...
Ім'я  твоє  не  раз  шептали
В  примарній  тиші  молитов...

А  щастя  було  зовсім  близько...
І  серце  рвалось  до  життя.
Пробач  мене.  -  Вклонюся  низько.
І  вже  піду  -  без  вороття...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2012
автор: Олеся Глібка