Чому Тобі усе прощаю?
Немає гордості в мені?
Здається, гідність серце має,
Чому ж склоняється Тобі?
А я не вмію відірвати
Все ніжне, що живе в мені...
А я не можу відказати
Твоїй Любові словом "Ні"...
Ну що, скажи, мені робити?
Я плачу часом, бо люблю...
Без Тебе вже не вмію жити...
Ти в Душу вже проник мою...
А я стараюсь зрозуміти
Те слово кожне з Твоїх уст...
В собі змовчати і стерпіти
Тим фразам, де відсутній глузд...
Любові ніжній все під силу:
Моя душа живе у ній.
Не любиться, коли насилу,
Та ще є воля у мені...
Сама я винна, коли плачу,
Моя печаль - моя вина...
І я Тебе завжди пробачу,
Бо не простити прав нема...
У молитвах ми просим часто,
щоби Господь простив гріхи!
І вся гординя раптом гасне!
Тепер пробач мені і Ти...
09.02.2012 р., 14:21. Оля С.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312534
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.02.2012
автор: Olya Savchuk