Відчуваю тебе…

Я  бачу  сон  чи  світ  перевернувся?
Якщо  це  сон,  то  хочу  спати  вічно.
А  якщо  ні,  то  хай  залишиться  таким  назавжди.
Я  вже  не  хочу  іншого  світу.
Та  навіть  хай  би  сон!
Це  також  світ,  хоча  і  нереальний.
Та  я  вже  давно  втратив  відчуття  реальності.
Давно…  тоді  ти  була  в  зеленому  светрі.

Краще  жити  в  нереальному  світі,  ніж  існувати  в  реальному.
Тому  я  не  хочу  прокидатися.
Це  дає  сенс  моєму  реальному  життю.
Якби  я  тільки  розумів  де  тепер  реальність…
Тепер  я  знаю,  що  я  живу!
Живу  в  обох  світах.
Життя  і  сон  переплутались…
…  тоді  ти  була  в  зеленому  светрі.

Я  маю  те,  чого  не  можу  зрозуміти.
Але  відчуваю,  що  це  мені  життєво  необхідно.
Це  надає  мені  сили  в  обох  світах.
Сили,  яка  перетворює  існування  в  життя.
Сили,  яка  дає  сенс  і  натхнення.
Вона  надихає  жити  і  творити.
Я  давно  втратив  відчуття  простору  і  часу.
Давно…  тоді  ти  була  в  зеленому  светрі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2012
автор: Хоменко Максим