Ти виштовхнув мене спокійно,
З своїх обійм,з свого життя.
Мені здавалось,що надійно
В твоїх руках...Я мов дитя.
Ти зрадив нас,наше кохання,
І зруйнував усі мости,
Махнув рукою на прощання,
Па-па,цьом-цьом,я мушу йти.
Стою і в слід тобі дивлюся,
Як ти ідеш з мого життя,
Чомусь я зовсім не боюся,
Хоча й залишуся одна.
Та краще буду я самотня,
Чим поруч із таким як ти,
Та жаль,що зрозуміла це сьогодні,
Коли ти вирішив піти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312126
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2012
автор: земля