Така не схожа на холодну синь,
байдужість льону....
Альона-
небо сплелося з морем сонним!
Біля підніжжя трону...
Повикидали зброю....
Краплі води,як виноградні грона,
Манять,кличуть у вись...
За собою!
Дивна дівчинка,схожа на музу,
На чию? Не знаю...
Позакривав усі двері і шлюзи...
Щоб щастя не втекло із раю...
Щоб щастя навіки лишилося щастям,
І щоб ніхто ніколи не посмів:
Його у тебе вкрасти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312060
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.02.2012
автор: Той,що воює з вітряками