Світло душі
Я хотіла побачити світло у темряві ночі,
Та воно не з’являлось крізь мляві серпневі дощі.
Тихий смуток у серці печально засліплював очі
І дощем розсипалися сльози моєї душі.
Плаче дощ, хоч краплини не знають душевного болю,
І спадають додолу, – я знаю, та вперто мовчу.
Плаче серце, що зранене, мов самотою, – журбою.
Плачу я, та, напевно, наплакалась вже досхочу.
Знову бачу я сон, та прокинутись зовсім не хочу, –
Залишусь наодинці з собою, в земній метушні…
Та хоч в сні зрозумію, що можу у темряві ночі
Я побачити світло в своїй незбагненній душі.
1.09.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312038
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.02.2012
автор: kompozitorka