Ти нишком подивився мені в очі,
Так пристрасно, так щиро, як колись,
І пригадались зореносні ночі,
Коли з тобою вперше обнялись.
Згадались роси, зорі без рахунку,
Хоча ти їх хотів порахувати,
Смак першого п’янкого поцілунку,
Якого нам ні з чим не порівняти.
Запах любистку розлітавсь довкола,
Вплітався в коси, як стрічки шовкові,
Хоча роса під ранок охолола,
Ти все дивився в очі волошкові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312003
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2012
автор: Віталій Назарук