Чому собаки виють по ночах,
Хмари летять по небі тихо-тихо
І пугачі кричать по вечорах,
Неначе зазивають в хату лихо.
І вітер гілками вишкрябує вікно,
А зорі падають униз на небосхилі,
Сценарій пишеться жахливого кіно,
Де ставлять хрест на свіжій ще могилі.
Тіні від хмар, неначе мертвеці,
Проходять по подвір’ї і по хаті,
Малюють страх людині на лиці,
Якісь незграбні, дикі, кострубаті.
Нехай собаки виють по ночах,
В народі здавна є така прикмета:
Коли у хаті на столі свіча,
Вона від лиха захистить поета.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312002
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2012
автор: Віталій Назарук