Мандрую лісом крізь сніги,
Що випали в минулий місяць.
Чекання летом навкруги,
Чудес, що здійсняться опісля:
В різдвяну ніч, таємну мить –
У час народження Месії
Комета Світла пролетить,
Освітить шлях для лету мрії.
Та сніг уже, мов скислий борщ
Й чекання лишилося у Вчора,
Звалив із ніг їх лютий мор.
І впала вже хитка надій опора.
Чи чуда в небесах уже нема?
Чи чадний газ невіри полонив?
Покрила небо цінностей пітьма,
В душі немов загас вогню порив.
Бреду я лісом, несвіжий сніг.
Химерність дум, загублені слова.
Мовчать дерева уві сні.
Не дасть поради і Мавка лісова.
2011 р. 03.02. 10.32. автобус: Чортків – Тернопіль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311996
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2012
автор: Ярослав Дорожний