Дарма, дарма ми заблукали в осені.
Нещадний ранок світанковим променем
Ударить гостро прямо в ціль - у скроні нам,
Ще з ночі сонним пилом припорошені.
Ми - діти дива, чудні й несподівані,
Необережні, знємо - і діємо;
Чи то промчатись босоногим вихором,
Чи то пройтися ніжноквітим килимом...
Ми знаємо секрети один одного.
Ми - одне ціле з вітром і туманами.
Ми кожен ранок починаєм заново,
Немовби не жили ще дня ні жодного.
Язичницького лісу давні жителі,
Боги правічні, тільки-но народжені,
О так, ми заблукалі діти осені,
Що до своєї повернулися обителі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311949
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2012
автор: Redsailers