Манхетен

прогризай  шлях
на  мерзлій  землі
кроти  і  духи  не  помічають
страждань  епох
що  бентажать  спокій  
тремтячого
півмісяця  
губ.

видихай
крики  знівечених
просякнуті  димом  
згорівших  
чесних  облич.
Жодна  сьогодні  шаманка
співом  не  передасть
біль  холодної  хвилі
що  тупотіла  гітарним  рифом
по  тріскучому  снігу  
манхетенського  моста.
тож  іди  по  ньому
впевнено,  не  озираючись
все  
потрібне  надалі
вже  давно  відбилося
на  твоїх  
скрипучих  підошвах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311871
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.02.2012
автор: Snail