Сотий вірш, мене це інтригує.
Щось достойне варто написать.
Хай байдужий більш Вас не турбує.
Ось що хочу я Вам побажать.
Хто найперше чує Ваші твори?
Хто живе за правилами їх?
Хто вмикає їм всі світлофори?
Хто не опуска на них батіг?
Лиш мудрець щодня читає вірші.
Не чужі, свої, що написав.
Ні, мабуть, чужі вірші не гірші,
Просто свою душу в цих плекав.
Стій, тримайся, не розкручуй гайки,
Що тримають твій сталевий гак.
Не згинайся від чужої байки.
Лиш правдиве заливай у бак!
Ти - мотор, що стукає у серці.
Ти - колеса, що ідуть вперед.
Не впускай в салон, за теплі дверці
Брудні стопи гордих злих черед.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311799
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2012
автор: Андрій Конопко