***
А доля вікна навстіж не відчинить
І руки вітер волі не подасть!
Хтось галас загратованості зчинить,
А хтось байдужість знову вперто вдасть...
Метуть сніги і час притьма́ минає.
Чужі думки міліють на душі...
Ти може й мовиш: "Лету не тримаю..."
Та буду знати, що дійшла межі...
І сонця в Бога марно вже благати!
Не повінь-літо, а осіння мла...
Ніхто ж не стане ві́кон відчиняти,
Коли за ними розревлась зима...
(5.2.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311533
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2012
автор: Леся Геник