***
Простір чуття – невгамована пристрасть!
Неба марі́ння, однак…
Вже пульсування свідомості стисле,
Наче розсте́бнутий знак,
Ведений палко торкань кольорами
Поспіхом хтивих мурах…
Серце скала́тане – гучно, без тями –
В мрії пестливих руках.
Через уяву ухоплена сутність.
Вибух нейтральних клітин!
Простір… насправді безмежна підступність
Поміж самотніх перин…
(10.1.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311532
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2012
автор: Леся Геник