Тінь спогадів

Великий  вибір  -  жить  чи  смерть!
А  білий  сніг  все  пада  й  пада...
Зі  мною  ти  пробув  ще  мить...
Й  ця  мить  пронеслась,  мов  примара.

Була  весна...  Такий  політ...
У  пам'яті  безсонні  ночі.
От  тільки  вірш  дурний  не  спить,
Що  ти  віддав  за  карі  очі!

Що  ж  буде  з  нами  -  хто  це  зна?!..
Пройдуть  часи,  роки,  століття...
О,  вічність,  де  ж  знайшла
Ти  нас  обох  як  протиріччя?!

Нема  ціни  і  нас  нема.
Немає  більш  нічого  в  світі.
А  сніг  все  йде...  І  я  одна
Приношу  в  жертву  часу  миті.

Нема  вже  сну.  Нема  життя  -  
Усе  несеться  в  існування.
Мене  прижмеш,  немов  дитя,
У  сні  на  цей  раз  вже  востаннє...

Минуть  віки,  пройде  життя,
І  попелу  мого  пилинки
Здіймуться  вітром  в  небеса,
Займуться...  й  знов  затухнуть  в  мрії...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2012
автор: Adele