Ось так (потік того, що болить)

Все  бореться  в  мені…
Навіщо  вірю?
Я  чую  в  тишині:
Ґвалтують  мрію…
Ламаються  слова
І  крихти  віри.
Збираю  я  сама
Всіх,  що  горіли.
Ти  там,  а  я  сумна,
А  я  в  безодні.
Там  інша  вже,  не  я
У  цій  воді  холодній
І  тут  вже  чути  скрип,
Пробрався  іній.
Заміна  від  судді
На  лаві  срібній.
Все  буде  чомусь  так
У  дні  морозні,
Прийде  нова  печаль
Не  завтра  чи  сьогодні…
Довкола  лиш  слова,
Не  вірю  вітру.
Я  чують,  як  гроза
Летить  у  прірву…
Довкола  тишина  
Я  ж  хочу  крику.
 Сьогодні  не  одна,
Зі  мною  примхи.
А  серце  так  пече,
Порвались  вени…
Твоя  лиш  кров  тече
В  словах  до  мене!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311451
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2012
автор: Сонячний Янгол