Ось небо німе, оксамитове.
А очі зелені аж світяться.
Ти вигадав місяць кварцитовий.
Я ж зорі розсипала крихітні.
Волосся за вітром гойдається.
Ген хмари на нас насуваються…
Дощі пролилися покосами,
Веселка щасливиться осені.
Не знаю як це називається.
Ось бачиш і літо кінчається.
Дощі пролилися покосами.
Кохаю тебе більше осені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311421
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2012
автор: Нелогічна а*