Зупинись...подивися навкруги,
Життя - це вічна суєта.
Подивися...і задумайся тоді,
В будденому житті в нас вічна бігота.
А люди все працюють,
Без насолоди без життя.
Будинки все собі майструють,
Протягом цілого свого життя.
А от коли вони побудували,
Життя пробігло, як єдина мить.
Вже вони і позабували,
Як на світі можна гарно житть.
Весь час всі думають про гроші,
І на роботах працюють ніч і день.
Та якби ж вони задумалися трошки,
І прожили у насолоді цілий день.
Вони б задумалися над собою,
І над своїм забіганим життям.
І стали б слідкувати за собою,
Почали би покращувать життя.́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311404
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.02.2012
автор: Іванка Пазій