***
Навчилась ставити крапки.
Мовчить душа, одначе.
І рвуться втомлено думки.
І серце вже не плаче.
Між хмари втоплена печаль.
І вітер у дрімоті.
Зламалась, певно, пектораль.
Старий бур’ян на плоті.
І в’язка хмизу на плечі.
Вогню, однак, не буде.
Стареньким трухлом на печі.
Незграбно - поміж люди.
Прості слова, неквапний крок.
Розкидані облатки.
Навчилась рвати літ думок.
Від крапки і до крапки.
(23.1.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311259
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2012
автор: Леся Геник