Кімната моїх радостей і горя,
Я в ній багато пережив,
Політ у небі серед поля,
Як у полках князів служив.
Потроху та перевелись Наполеони,
Сміливі карлики з гвинтом,
Пуста кімната і без штори,
Кати прокляті із кнутом ...
Я наче в карцері закритий,
Що дня провідують святі,
Питають: Як ти ? Що купити ?
Хіба що яйця, й ті круті.
Буває навіть випускають,
Погрітись в промені дерев,
Та знову, знову накриває ...
Це ти у всьому винний Зевс !
Хапаю що є під рукою,
Біжу що сили у ногах,
І ось з кімнатою пустою,
Лечу до мрій у моїх снах ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311248
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2012
автор: Віктор Непомнящий