Холодний день почався із чайку
І погляду з під сивих брів старечих.
Вона сиділа у ржавому візку
І побажань чекала недоречних.
«Доброго ранку!», «Доброго здоров’я!»
Давно ці фрази смішно виглядають.
Але вони ж бо сказані з любов’ю
Та на всі рани,як бальзам лягають.
І на прогулянці ранковій, у парку,
Разом послухали птахів різноголосся.
А потім віз її на зустріч вітерку.
Та неслухняне поправляв волосся.
А молодь заздрісно дивилася услід,
Не розуміючи ні фраз, ні почуття.
А їх роман був просто зрілий плід,
Разом прожитого безхмарного життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311239
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2012
автор: Любов Чернуха