Сліпа чорна заздрість,непогамована ненависть,
пекуча тоскнота, просякнуті розпачливим
усвідомленням неминучості якогось лиха,
впали на мої плечі.Так несподівано й раптово ніби мене
хтось штовхнув у вир печалі, смутку і горя.
У пам'яті перебігали хаотичні видіння в яких
переплуталося минуле й майбутнє, краса і потворність,
добро і зло. І тільки десь глибоко-глибоко хрипіла конаюча думка:
Що тебе вже нема......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311174
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2012
автор: Rubka