Мені набрид той спокій, тишина,
Мороз скував усе… німота,
Гарної б любові, солодкого вина,
Щоб серце грілось і душа.
Гарний фільм, цікава співрозмовниця,
Спільні теми, роздуми, думки…
Ну не будь така вже скромниця!
Байдуже, що на серцях висять замки.
Хочеться чогось щиро, без бруду,
Фальші тої, розбити величезну груду,
Хочеться поглядів випадкових,
Чарівних, і до цікавості загадкових…
Щоб випадковий дотик будоражив кров,
щоб як колись, з’являвся рум’янець на щоках,
щоб бажання було зійтися поглядом – знову і знов,
для того аби бачити вогонь і блиск в твоїх очах…
Хочу справжнього, чистого як сльоза,
Хочу щоб такою була вона,
За кого відав би ціле життя,
Лиш би зі мною тою дорогою йшла..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311120
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2012
автор: oleg lytvin