Синевир

Колись  давно  упали  гори  з  неба
До  тебе,  чорна  земле,  і  на  тебе,
А  ти  прийня́ла  мовчки  їх  до  себе.

І  побрели  по  ребрах  їх  смерічки
                             та  порічки,
І  порповзли  холоднії  мохи
                             аж  на  верхи.

Колись  давно  розсипав  хтось  по  небу  сіль,
Хтось  нетутешній,  хтось  звідтіль,
Де  є  в  краю  аж  так  багато  солі,
Щоб  розсипа́тися  доволі.

Колись  давно  скотилася  солона
   сльоза  із  неба  в  лоно
       гір.
Тоді  з'явився-
               народився
Синевир.

03.02.2012р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311091
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.02.2012
автор: Анастасія Витрикуш