Багряність осіння сьогодні в бинтах
Спокутує примхи фатальної долі,
Шукає до серця крізь спомини шлях
І зве самотиною в змерзлий чорноліс:
- Пройдися снігами , листки зворуши,
Зачую твій поступ і буду читати
Рядочки поезій твоєї душі
Про те, як спадали золочені шати
І , як уповання несли журавлі
На крилах печальних до сонця дедалі,
І їхні, до болю тужливі, жалі
Лягли на янтарну сторінку анналів…
Ще вигоїть осінь себе з – під бинтів,
І встане дівчиськом на диво повабним,
І хто, як не я - брат братів у Христі -
Ліричною радістю знову заслабне!
03.02.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311076
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2012
автор: Рідний