-***-

Поглянь,  як  біло  стелить  лютий,
Сніжини  з  висі  трусить  світлі
На    береги  в  льоди  закуті,
На  пишних    верб    охайні    мітли.    
Як  сонце  бавиться  в  іскринках,    
Підпори    диму  держать  небо,
Як    скипень  рипнув  -  тріснув    дзвінко:    
-  Із  гірки  нумо  мчіть,    хто  –  небудь!  

Дивись,    як  місяць,    взявши  костур,
На  темно  –  синім      низькодолі  
Подався  в  ніч,  немов  апостол
Зціляти    зір    померхлу  болість,
Як  шиб  крихке    гравірування
Строчить  навпомацки      умілець  ,    
Щоб  одурити      погляд    зрання
Зими  примарним    рукоділлям.

02/02/12

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310921
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2012
автор: Рідний