***

Горить  вогнем  із  маків  поле
І  сонце  жару  додає,
Ось  скоро  стане  чисте,  голе  –
Стихія  рік  усе  поллє.

Але  ж  вони  зі  мною,  в  серці.
Там  майорить  вогонь  рясний,
А  сум  печаллю  не  озветься,
До  поки  грію  дух  святий.

Так  і  з  людьми  завжди  буває,
Як  з  полем  макових  надій.
От  тільки  відчай  завітає,
І  зразу  ж  гинуть  маки  мрій.

А  ви  полийте  їх  любов’ю,
Осяйте  поглядом  живим
І  не  заллється  серце  кров’ю,
А  запала  вогнем  святим.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310804
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2012
автор: Серьезный парень)