Я так люблю Вас,
ті що б"ють
і боряться.
В безперервній
біганині
серце тихне.
Надто вже ніжно
і по-справжньому
зараз мені
Вас треба.
Двадцята тридцять.
І чомусь
мені так холодно.
Ні, це не через морози
нелюдяні.
Так. Бо хто вже
знає, чи
з вами побігаю ще.
Натще.
Тече сльоза і так
прекрасно і так боляче
всередині.
Що, якби, хоч трішки
часу.
Може я б більше
боролася
і обіймала тих,
що б"ють
і боряться.
І говорила б більше
щирого.
Бо я шукала Вас
так довго.
І як нікого...
І як ніхто
черпаю силу
з болю
цього.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310702
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.02.2012
автор: Harmonika