Не бачиш дна у водах своїх рік,
Які наповнились сліпим дощем,
І втративши якраз сьогодні лік,
Накриєш плечі зім'ятим плащем.
Та зрідка голову піднявши вверх,
Подумаєш, і що ж ті небеса?
По склу писала, подих стер,
На пальцях, на щоках тремтить роса...
І лиш колись, зупинишся на мить,
І озирнешся по пустим куткам,
Клубочок загубивши свою нить,
Покотиться від тебе по стежкам...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310616
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2012
автор: Gerasimova Alyona