.
"Кава парувала душно й пряно,
Вітер осінь спрагло цілував.
І журилась синьоока панна:
- Ти мене ніколи не кохав.
Місяць срібло сіяв крізь долоні,
Сині очі – глибина душі.
Не журіться, моя ясна панно,
Ще і вам присвятяться вірші.
Усміхнулась осінь тонкостанна,
Кава стигла в чашці золотій…
Моя феє, моя чиста панно,
Спалах сонця на горі крутій!"
(Оксана Мазур “Кава парувала душно й пряно…”)
(Збірка "На вістрі місяця", Львів, 2011)
"П’ята чашка моцної гербати…
Сині очі – от попутав біс…
Ось доп’ю й насмілюся сказати:
Я вам вірш присвячений… приніс.
Голос хрипне, і не ноги – вата…
Прочитати? Добре – стільки б справ!
Ви так близько сіли – душнувато…
На коліна - боже – я пропав!
Щось між нами зблиснуло незриме,
Ви казали ще про креатив…
Добра феє, та до біса рими –
Я губами ротика закрив…
…Сила слова – ось одвічне диво!
Вже і сонце піднялось увись…
Ви всміхнулись сонно і щасливо,
І мені шепнули – Не журись!"
(Іван Гентош "пародія «П’ята чашка...»")
Пляшка пива в мене на підлозі...
Ця двадцята - чи доп’ю до дна?
Вже й на ноги встати я не в змозі...
Хочу, та не пива - то хана!
Ледь піднявся – й гепнув на коліна,
По-пластунськи рухаюсь вперед -
Щось удалині так схоже блима…
О, знайшов, нарешті - туалет!..
Що то є за кайф! – одвічне диво, -
Лине водоспад, немов з небес…
І навіщо випив стільки пива?
От же дурень - а бодай би скис!
...Відтепер я питиму лиш каву,
Чи гербату моцну - на крайняк...
Там, в кав’ярні, стріну пишну паву,
Запитаю: "Каву чи коньяк?"
Чарку вип’єм, потім другу, третю,
А по третій - лиш на брудершафт…
Запрошу́ в таксі, як у карету...
Проведу галантно зразу в ліфт…
Промайне та ніч, як мить чудова,
Спомин лиш зали́шиться ясни́й…
...
Широкоформатні й кольорові
Еротичні сняться мені сни…
31.01.2012 р.
* Джерело післяпародії: Іван Гентош "пародія «П’ята чашка...» (http://maysterni.com/publication.php?id=72879)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310585
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 01.02.2012
автор: Le Magnifique