Крокує стрілка вверх,
А так, униз, до шість, із швидкістю тією.
Не фізики закон,
А Хронос свій догмат у скляночку налиє.
І знову вгору йде,
І не стомившись ані трішки у ходінні.
Такий Сізіфів труд
В січнево-лютий день, і в дні сумні осінні.
Крокує стрілка в даль
У спогади тужливі, часткою й приємні.
Та враз згубилась десь
У сутінках морозу аномалій нині.
31.01. 14.50. Арт-кафе «Вінтаж».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310516
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2012
автор: Ярослав Дорожний