Як боляче коли рубають ліс,
Як стогне він прощаючись із небом,
Як тяжко коли тебе душа болить,
І сердце плачить, тяжко жить...
За тих бездолених болить,
Що незнають в світі ласки,
Без якої дуже тяжко,
Як рибці тяжко без води.
За діток осиротілих,
Які не бачили батьків,
Не чули маминої казки,
І обнімають матір лиш вi сні.
За тих малесеньких болить,
Які голодні спать лягають
І іграшок не бачили в житті,
Пусті бутилки рученятками зжимають.
За таких знедолених дітей,
Що гріха з народження не знають,
Проклясти хочеться батьків,
Які з життя діток у пекло відправляють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310465
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2012
автор: заболотний