Ти – моє натхнення,
Ти – мій промінь світла.
Я коли побачу…!
В душі сади квітнуть.
Як тебе не любити?
Жити я можу без тебе.
Як тебе не простити?
Ти як ангел із неба.
Помер і воскреснув знову,
Як Фенікс з попелу ожив
Як священну корову
Люблю так як Будда любив...
Я щаслива, не переймайся,
Все ще у мене попереду.
Жити як жив намагайся,
Люби, як любив жінку ту...
Веселки рано встають
У дощу прохолодного
Воду як пили п’ють.
І нас своїм блиском радують.
Живи як жив. Не забудь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310408
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2012
автор: Тата Дорош