І хто ти такий
коли я тримаю тебе ось так
як мушлю оголену спустошену
у лісі молитви читав ти
стійма від мене обличчя закривши
постаттю мене від лісу закривши
аби не чути як
чайки в пошуках рибин твого тіла
зі мною перешіптуються
запах остраху знайдений
за путівником повішених поґвалтованих
молитви слова єдині з вуст твоїх кволих
вибухами землю творить
гончар майстерний
вибухами пустощі творить
в них вічно спати ми будемо
бо земля життєдайна
Ворог тобі я
поміж двох щелеп правосуддя,
та не до камрадів тушковану облизувати
а про дім згадай
камені каменя бояться
Зціди сльози із сутінкових кратерів, ворог мій
Наповни кратери світання водою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310401
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.01.2012
автор: Paul Prinzowski