Не дивуйся, не в снах не могла не любити,
І не ти не цілуєш не заспані очі.
Не з Тобою учора не вчилася жити,
Не в обіймах Твоїх не стрічала всі ночі
Не надійся, не треба казати всім правду,
Не заснеш не під сонні осінні октави.
Не від вчора не Ти не торкаєшся спрагло,
Не сьогодні, не завтра, не ли́шусь назавжди...
P.S. Не відпускай мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310261
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2012
автор: Весняна Осінь