А Ти хотів би, щоб вона -
не йшла?
Ні через п'ять хвилин, ні через десять?
Вона Тебе теплом свого єства
Увесь цей час
голубить, ніжить, пестить.
А Ти хотів би, щоб вона -
не йшла?
Ні через п'ять хвилин, ні через тридцять?
Вона цю чашу із вогню й тепла
Внесла Тобі усю - по самі вінця!
А Ти хотів би, щоб вона -
не йшла?
Ні через п'ять хвилин, ні через вічність?
Вона ж горить, вона ще не зола,
Навіщо ж двері їй відкрив у січень?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2012
автор: Ольга Медуниця