Зимовий вечір. Прохолода
Знов вкрила снами білий ліс.
Байдуже їм, що непогода -
За руки взялися на біс.
І ця велична сива доля,
Її правдива маячня
Торкнулась словом того поля,
Де тихо так лежала я.
Турбота й ніжність осокорів,
Великі очі берегів -
Це все заснуло у покорі
Цариці лісу й диких снів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309880
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.01.2012
автор: Likera