Слова - нещадна завірюха,
У пащу міста - всі слова!
Кохання вбито : виє туга -
від ночі нині я вдова.
Від ночі зупинивсь годинник
На вежі, чуєш?! Не для всіх.
Провина є, немає винних.
Ти мовчки слухав. Без утіх.
Лише рука відсторонила,
Та крок чіткий: я вже чужа...
За мить - для тебе вже немила.
Чому трапляється межа,
Яку не в силах подолати?
Чому так сталося в житті?
Чому підведені до страти
Кохання істини святі?
Ти мав до мене тільки поклик,
Мої ж бо почуття не варті...
Чекала я. І очі мокли ...
Незряча на життєвій карті.
20.05.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309627
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 28.01.2012
автор: Надія Позняк