Ти приходь до мене як раніше
по роз"єднаних місяцем хвилях
поспівати надвечір про грішне
в сутінково-смарагдових брилях.
Ми нап"ємося небом до сп"яну,
перемріємо і закреслимо
те минуле, що босе і пряне
бігло хвилями, перевеслами...
трохи дише на ладан хвора
завітрильна, та все ж надія:
не спасе ні завіт, ні тора
те, що хтивістю благодійне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309398
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.01.2012
автор: Slonik