Закуті, закутані
вулиці. Чужі і ворожі
думки, заплутались
за садові огорожі,
послизнулися на тонкому льоду
і вдали, що їм болить,
почекали, поки я підійду,
щоб щезнути у ту саму мить,
коли я майже дісталась
до суті.
Ще один ранок, зібралась;
понеділок, як грішник на спокуті,
вдихає безвихідь,
штовхає на самогубство,
допоки у лід вулиці закуті,
і головний біль ще тихий,
допоки не вдалося йому
ненав'язливо, з безтурботністю
розкласти мене по полицях;
я чомусь
сама шукаю самотності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309340
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.01.2012
автор: cold__wave