Мене переповнює дивна суміш емоцій,
Болю, печалі...зриває стріху!!!!!
Ненависть до Бога
Зради Дияволу!!!!
Я піднімаюсь на п*ятий поверх....
По ступенькам...зустрічаю хворих....
Лікарі ідуть і шепочуться....
Моїй душі хочеться спокою....
Я йду по коридору напівпустому,
Дівчинка років з п*ять....дивиться в мої очі,
Неначе життя моє благає....щось лялькі своїй шепоче....
Вона своїм поглядом мене проводжає....
Душа моя трішки хлюпоче,
А іду до палити №6,
Серце калатає і не хоче це бачить,
Від цього хоче мене хоче зберегти.....
Потім знову я іду....назад....
Все ті же очі дитини болючі.
(Я підійшла і віддала їй життя своє....
Вона усміхнулась...І дала ляльку...)Привиділось!!!!
По ступенькам до низу біжу...
Від болю цього вже запізно..промовчу!!
Якщо хтось є вищий за нас,
То хай дасть мені і всим хворим іншим час!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309191
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2012
автор: Даша Піддубна