Обробка файлів далі неможлива
Мій мозок компонований завис.
Мені ця інформація важлива,
Та не йде мій організм на компроміс.
ЗарАз застигли всі думки в одному руслі
І тіло не сприймає реалії життя.
Та не варто продовжувати у тому ж дусі,
Прогнати треба це жахливе відчуття.
Найгірший стан людський-пора чекання,
Коли не знаєш скільки ще чекать,
І думаєш,що ця хвилина вже остання,
І перестанеш містом вже блукать.
Та через п'ять годин ти розумієш,
Що дурнувата трата часу це,
Й опанувати почуття свої зумієш.
Знай,морально я підтримую тебе.
Жаль,що зробити у реалі я нічо не взмозі.
Надіюсь зрозумієш ти мене.
Тому лишилось лиш стояти на морозі,
Й чекати милого,тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309140
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2012
автор: Marvelija