Ми кажемо: "йди", коли хочемо,щоб Він залишився. Чи не простіше сказати : "залишся"?
Так...простіше,але...що далі? Хіба тобі полегшає,коли з тобою будуть із жалості...? Коли зникне все, і твоє життя стане суцільною погонею... Крики, моління, благання, вени, таблетки... Воно? Знайоме відчуття? Горохом об стіну...
Не тримай. Коли людина хоче-нехай іде. Не треба тішити себе ілюзіями про те,що все зміниться,що все вернеться... Викидай речі, видаляй повідомлення, додавай у чорні списки у всіх соцмережах.
І більше ніякого "хочу,щоб ти була моїм другом"... Відпусти... Знай собі ціну! Ти не одна! Нас багато. І щоб не сталося, тримай марку! Бережи СЕБЕ! Бо Ти у Себе одна!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308908
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2012
автор: Дана Токарчук