Я спокійний, тепер усвідомив усе:
Що не варто кришитись на друзки,
Що занадто багато чужого гризе
У душі наші мрії - галузки.
Я спокійний, тому що копаюсь в собі,
Що знаходжу усе, що потрібно,
Що занадто чванишся, скажу я тобі.
У душі скарб розсипаний дрібно.
Я спокійний, бо свій уже встиг позбирать
У єдину велику потіху.
Не дозволю нікому руками чіпать
У душі цього скарбу довіку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308876
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2012
автор: Андрій Конопко